[HTML]
Югдытӥсьмылэн вордӥськем нуналыз арнянуналлы ке но тупаз, сое буре вайыны синпелетэз доры уно калык люкаськиз. «Удмурт Кенеш» кичӧлтэмъя таӵе ужрад арлы быдэ ортчытъяське – вань мылкыд карисьёс, кезьытъёс шоры учкытэк, вуо К. Герд нимо йӧскалык музей азьын сылӥсь синпелет доры, поно сяська, лыдӟо кылбуръёс. Озьы, азьветлӥсьмы ачиз кемалась милемын ӧвӧл ни ке но, удмурт калыкез со али но огазеяны быгатэ.
– Таӵе синпелетъёс туж кулэ, – шуэ удмурт литературовед, тодосчи Александр Шкляев. – Мыным потэ, калыклэн вань ке дано муртъёсызлы сӥзем памятникъёссы, со ассэ эрикогес, золэнгес шӧдэ.
– Таӵе адямиос сярысь трос гожтыны но вераны луэ, но кылъёс вунозы. Нош синпелет доры дэмен люкаськыса, дано удмуртъёсмылэн ужъёссы ӧз вунэ, соос азьланьтӥсько шуыса, будӥсь поколенимылы возьматӥмы ке, со, малпасько, туж ӟеч пример луысал, – шуиз люкаськемъёс азьын культурая но туризмъя министр Владимир Соловьёв.
Та нуналэ синпелет доры лыктэмъёс тодосчи, гожъяськись, Удмурт автономия понна нюръяськись сярысь трос ӟеч кылъёс веразы. К. Герд нимо гимназиын дышетскисьёс солэсь кылбуръёссэ лыдӟизы. Бӧрысь ваньзы понна Йӧскалык музейын экскурсия ортчытӥзы, отын ужасьёс Гердлэн улон сюресэз сярысь мадизы.